Форум на ОКУЛУС

Тема 40725, сообщений: 8684

Автор Сообщение
le-s
     23 октября 2022 (22:24)

В Іркутську винищувач Су-30М впав на житловий двоповерховий будинок у районі Ново-Леніно.

За попередніми даними, обидва льотчики - "200-ті", є версія, що вони втратили свідомість під час польоту.

Це вже друга за останній час авіакатастрофа на росії за участі військових пілотів, коли літаки падають на житлові будівлі.

Хтось називає це "швидкою кармою". До слова, у одному з архівних випусків Фейгіна на тему "окультний Кремль" згадувалось цікаве пророцтво, що крах росії та смерть її правителя (читай путіна) трапиться невдовзі (навесні) коли на росії активно почнуть падати військові літаки. В принципі, це досить логічне пророцтво, бо якщо авіація ворога починає активно падати на його ж території - тоді кінець близький 😀

У нас також є ще одна версія, чому такі катастрофи стали траплятись частіше, але задля того, щоб вони продовжувались і набирали оберти, то не будемо її поки озвучувати.

🔥 Підтримати IN | Сторінки | @informnapalm

inhobbock
     23 октября 2022 (22:41)

Le-s, я сегодня еще одну новость о падении видела, но там самолет с парашютистами, хотела еще раз найти, и поняла, что падение самолетов - обычное дело, слишком часто

le-s
     24 октября 2022 (00:35)

https://espreso.tv/u-polshchi-rumunii-i-baltiys...neral-musaev

Світ готується до 3 Світової.

Інгобок,

Мабуть, відео з катапультуванням.

inhobbock
     24 октября 2022 (04:53)

Вичавити людожерство в собі..

Автор Diana Makarova

Російська жінка ридала в транспорті та проклинала Україну. Загинув син в Україні - жінка ридала і проклинала Україну.

Хтось зняв це відео і виклав.

Відео викликало безмежний подив. От як це? Це ж як треба накопичити тупості в мізках, щоб проклинати не свою країну, яка забрала в тебе сина і послала на окупацію чужої країни. Не тих, в Кремлі, хто вирішив почати цю війну. А Україну.

Потім пішло відео з опитуванням росіян, що вони думають про війну Росії в Україні. Там те ж саме. Звичайно, Україна у всьому винна, знищити, задавити, повернути в лоно, вбити всіх.

Ця всенародна тупість дивує глядачів безмежно.

Цей масовий порив до тупості.

От як це?

Я розкажу, як це...

... діло було в моїй молодості.

Я працювала у заводському КБ. Наш відділ був чи не найпрогресивнішим у КБ, та й на всьому заводі. Прийшла група щойновипущеного студентства, буйство юності вирувало над двоповерховим будиночком, де базувався наш відділ. Курилка вибухала жартами, на нічні зміни стояла черга, на вихідних збирались і спільно відпочивали, потім колись це назовуть тімбілдінгом, а тоді всим просто було хороше разом.

Буяла перебудова.

Масовано виходили в журналах книги, ті, що донедавна лежали в столах, у найзабороненіших шухлядах. На суспільство валились Плахи і Білі шати, Діти Арбату та всі можливі редакції Майстра і Маргарити. Випуски книг ходили по руках, на них стояла черга.

- Так он він який був, Радянський Союз... - гидливо кривились вчорашні комсомольці.

У відділі навіть працював свій бандерівець, і відтепер майже відкрито він розповідав, що знав. Уважно слухали. Переходили до танків у Празі, ахали, потім робили вигляд, що давно про все знали. Знали, тримали в таємниці, обурювались на кухнях.

Ще не було проголошено Незалежності України, але підгрунтя під схвальну зустріч самої ідеї готувалось і розквітало пишним цвітом в допитливих мізках тодішньої найпрогресивнішої молоді, ідеї незалежності від імперії виносились на прапор, та й саму імперію з її злочинними планами проклинав народ...

...аж тут хтось заговорив про Афганістан.

Здавалося б, все зрозуміло. СРСР був там окупантом, я це й сказала. Нащо я це зробила?

Вибухнуло одразу після моїй слів.

- Вони вбивали наших мальчіків!

- Вони там звірі, навіть кожна дитина й жінка!

- А ти знаєш, як катували там наших полонених?

- Та будь вони прокляті, там скільки наших мальчіків загинуло!

- Їх треба було вбивати, всіх!

Стояв крик на весь найпрогресивніший відділ нашого прогресивного КБ. Злетіли Білі шати і десь забулись Діти Арбату, танки в Празі відійшли на задній план і починали здаватись не такими вже злочинними. Милі знайомі обличчя прогресивної молоді скаженіли, перекривлені гримасами люті, мої чудові колеги оточували мій стіл, той самий, який ще недавно вони оточували, записуючись в чергу на "Один день Івана Денисовича". Це виглядало таким схожим на масовий психоз, що і було психозом. І навіть наш кишеньковий бандерівець кричав і волав про вбити всіх афганців.

- Але ж це ми прийшли на їхню землю, - казала я.

- Але ж вони просто захищались від окупантів, - доводила я.

- Але ж це наші мальчіки розстрілювали їхні селища і катували полонених.

Марно.

Слиною бризкали сучасні ліберальні люди, здіймали кулаки:

- Вбити їх всіх! - лунало над таким досі мирним і дружнім колективом.

Найпрогресивнішим колективом одного окремо взятого конструкторського бюро часів епохи перебудови...

От і все.

Після того я і зрозуміла, що мало читати хороші книги.

Мало переглядати епоху людожерства і ставити їй нові оцінки, так красиво винесені на обкладинки журналів епохи перебудови. Мало виносити на прапор гасла відходу від імперських традицій.

Нічого з цього не працює, аж доки не вичавиш людожера з самого себе. Людожера, вбитого тобі в душу цвяхами піонерства, закріпленого шурупами комсомолії, залитого клеєм байдужості до того, що відбувається у твоїй країні, - начхати, все фігня, аби ти вижив сам і ще трохи назбирати, щоб купити отой ковьор і оту чеську стінку.

Ніщо не розчинить той клейстер, доки ти не вирішиш сам вичавити з себе людожера. Я давно не бачилась з тими своїми колегами, я вірю, що виховання суспільства не пройшло для них марно і людожерство з душ нарешті було вичавлене.

Але я добре пам"ятаю ту давню спірку, коли попадали Білі шати з Дітей арбату і виявилось, що це лише зовнішній лоск.

А душі...

Душі виховуються тільки часом і новими поколіннями.

...ридала вчора в російському тролейбусі тітка-людожерка, оплакувала смерть свого сина-людожера. Їхали пасажири-людожери, хтось змахував з щок людожерські сльози. Хтось знімав істерику людожерів.

Всі проклинали Україну.

Людожери завжди проклинають того, хто не дає себе зжерти.

Нехай собі ридає тітка-людожерка. Що нам до тих сліз? Ми захищаємо свою країну. І ми її захистимо. Я вірю, що ми викинемо людожерів за кордони нашої країни.

Але що буде потім?

А потім лишиться країна людожерів, утоплених у морі власних сліз. І свої сльози вони будуть довго пам"ятати. І будуть проклинати нашу країну.

І.

Готувати.

Новий.

Наступ.

Бо людожерство в душах нікуди не зникає. Бо виховування душ - питання не одного покоління. І доки хтось не візьметься за виховування тупої, дикої людожерської країни - загроза нового вибуху людожерства буде висіти над світом.

le-s
     24 октября 2022 (07:23)

Водолійка

Гарний пост чийсь.

Дуже.

Пам"ятаю, як загиблих всіх вважали героями. А про тих, хто повернувся, говорили з придихом.

симонян звільнила того журналіста, що закликав топити і палити дітей.

Чому вона це зробила?

Її країна вже вбиває наших дітей.

Що там матрьошки, до речі, притихли щось.

Я їм дивуюсь. Невже так прив"язались до сайту, що попри логічну проукраїнськість його позиції залишаться тут?

Вони і після перемоги України будуть рашистами.

І ті, хто зараз мовчить в ганчірочку і каже щось типо "не хочу встрягати в цю гостру тему".

Я би не хотіла, щоб потім вони вилезли на світло з запізнілими "сміливими" заявами "ми завжди були проти війни".

Ні ні.

Кожен рашист, в тому числі і мовчазний, повинен сидіти в болоті і не показуватись на очі.

Хіба що. Вивчать українську. І сховаються за неї. Історію також вивчать. І будуть старанно мімікрувати під нас.

І оте все, звичайно, ..паляниця, залізниця, полуниця, синиця, нісенітниця, що таке краватка, кватирка, хвіртка, коли ревуть воли?, і вірш Шевченка про москаля.

смотреть картинку
le-s
     24 октября 2022 (08:38)

єкатєрінбург

Чому в статті для ознаки обрали "старшмй" і "молодший".

Можливо, НЛП.

"Старший" традиційно асоціюється з досвідченими людьми, розумнішими. "Молодший" відповідно навпаки - нерозумний, гарячий, вередливий.

У них слів достатньо, щоб описати інакше.

Але обирається такий варіант.

смотреть картинку
vodoleyka
     24 октября 2022 (09:12)

Водолійка

Гарний пост чийсь.

Дуже.

Пам"ятаю, як загиблих всіх вважали героями. А про тих, хто повернувся, говорили з придихом.

Це від Інгобок.

Мені теж сподобалось. Так і є.

І про аналогію з Афганом я розумію від 14-го року.

І вважаю це нашою розплатою у тому числі.

Але ж вже добре пам"ятаю ті часи як "народ". Почалося, коли мені було 12, закінчилось - 23.

Ми розуміли, що все секрет, але ж що читали в газетах, те й сприймали...а гроби цинкові - то була реальність (((

Хтось доросліший і сміливіший, хто міг слухати Голоси Заходу втихаря, намагались виходити проти, але їх просто закривали або саджали в дурки. Звісно, нікому не хотілося...

Це була дуже болісна тема 10 років! Тому коли Україна відокремилась, найперше це видих - вже не буде афгану!

12...ми підростали , і вже знайомі старші хлопці, зі школи учні старших класів, чиїсь брати ...кожен призов весна-осінь починалась трясця (((...куди???...жінки зходили з розуму, втрачали здоров"я......

Спочатку для мене це були чиїсь брати, сини, сусіди, знайомі по школі....вчителька геогрфії, чий син туди попав - весь час була на больнічних. Не могла ні спати, нічого...Моя подруга, у якої вдома була шикарна бібліотека - неабияке багатство для того часу! - носила цій вчительці пакуночки з детективами. Та казала, що більше нічим не може відволіктися і якось триматися. Ця подружка мала стабільну п"ятірку з географіі.

У 18 призов дійшов і до мого чоловіка, а я вже чекала дитину.

Ле-с, Ви пишете про несприятливу атмосферу для дитини....Я вам не можу передати ступінь тієї несприятливості і нервової напруги, яку я пережила тоді ((

Це було 50 на 50. Прийде з армії чи ні.

Але так само Інстинкти, Кохання диктувало своє : я хотіла попри все, щоб у мене Залишилась Частина його.

...І те ж саме, до слова, відбувається і Зараз!

Один з моїх сусідів Зараз - на війні. Він туди попав майже дитиною - у 18 пішов у армію, і тут війна.

Зараз йому 19 - він пройшов усі круги пекла всіх найгарячіших точок, був у госпіталі...

Ми тут, звісно, за нього переживаємо, не кажучи вже про рідних....І питати часом страшно, але самі щось розповідають - ми підтримуємо...

І ось недавно новина - Жениться! Після звільнення Харківської області дали йому таки Відпустку ( навіть після госпіталю не давали)

Я, звісно, першу мить у шоці...

А бабуся передає його слова, мовляв, якщо загину, хай після мене Хтось залишиться

...мій чоловік тоді попав до Чехії, залишився там служити, я з дитиною через 2 роки поїхала до нього...

А в 90-му у нас було вже двоє дітей, і був вивід військ і з Афгану, і з Чехії.

Той афганський вивід дивилися по ТВ "до дір". Раділи!

...ось тоді я і попала до Росії. Тоді це не сприймалось як ворог.

...ну а вже через 3 роки Чудом повернулись в Україну, вже Самостійну

Згадую все це і розумію, як ми все-таки Відрізнялись від рашисток.

Хоч і були в полоні срср, але не стали людожерами.

vodoleyka
     24 октября 2022 (09:30)

Хтось зібрав списочок:

"«01.10.2022 СУ-31 Бельбек

09.10.2022 СУ-24 Миллерово

10.10.2022 СУ-24 Миллерово

17.10.2022 СУ-34 Ейск

23.10.2022 СУ-30 Иркутск"

milk-n-honey
     24 октября 2022 (09:55)

Російська жінка ридала в транспорті — загинув син в Україні

там весь прикол в том, что похоронка ей пришла по whatsapp, когда она ехала в общест. транспорте

https://youtu.be/ZlqIVXNsfdg

Крылатый Бык
     24 октября 2022 (10:45)

А потім лишиться країна людожерів, утоплених у морі власних сліз. І свої сльози вони будуть довго пам"ятати. І будуть проклинати нашу країну.

————

Людожерi безмозглые существа , будут выть больше и больше, получать несчастья и бедствия на свои пустые головы. Потому что не способны осознать причину своих несчастий… Такая кара Господня, лишает разума…

Из миллионов людожерiв собирается государство -людоед, типа как россия, которое пожирает и своих и чужих , в котором ценность человеческой жизни ломанный грош. Безмозглое государство-людоед будет пожирать жизни своих и чужих, пока не будет разрушено в нынешнем виде , своими или чужими…

Такая кара Господня…

А все потому что своевременно не была дана однозначная оценка преступлениям советской власти, не было люстрации, не было покаяния на государственном уровне. Надо было этим заниматься на государственном уровне, вымывать людожерство из бошек граждан. Но государство -людоед пошло по другому пути и продолжает своё жалкое существование…но теперь расплата будет гораздо жестче за людожерство и безмозглость.


Добавить сообщение в тему

Только для зарегистрированных пользователей!  Зарегистрироваться?
Внимание! Информация по просьбе участников форума из сообщений не удаляется.

имя (псевдоним)
пароль
 
    Описание значков форматирования
новое сообщение







загрузка карты
  Разрешена загрузка файлов до 1Мб и типов .jpg, .gif или .png!

   

Инструкция для тех, кто пользуется транслитом!


Пояснения


Новое на Джокере