Форум на ОКУЛУС

Киевский суд запретил все субботние митинги на Майдане

В пятницу вечером Шевченковский районный суд Киева вынес постановление по иску городских властей о запрете 31 марта любых акций на Майдане Незалежности, сообщает интернет-издание "Украинская правда".

В субботу на главной площади украинской столицы собирались провести свои митинги как представители правящей коалиции, так и оппозиции.

Власти города мотивировали свое обращение в суд тем, что одновременное проведение акций противоборствующих политических сил может повлечь за собой негативные последствия.

Напомним, что 31 марта оппозиционные блоки БЮТ и "Наша Украина", а также общественная организация "Народная самооборона" намеревались провести в центре Киева митинг с требованием роспуска парламента. Одновременно с ними на центральной площади намеревались собраться сторонники Партии регионов и парламентской коалиции, обвиняющие оппозиционеров в намерении расколоть Украину.

  

Горит в ординаторской свет... Текила разлита по правильным стаканчикам. Тонко нарезан лайм. Клизма выброшена за ненадобностью. Квадратный Плутончег чёкается со студентом. (занавес)

"ист.болезни. Стр.13"

  

Каааккккооооойййййй, занавес ?!!

Об'является концерт, в знак поддержки дружественного Украинского народа в борьбе за мир во всем мире и спокойствие на своей прекрасной земле ! Отдельный привет всем прелестным украинским женщинам , от Леона

ПОЕМ !

Ой дівчино, шумить гай

1. Ой дівчино, шумить гай,

Кого любиш — забувай, забувай.

Ой дівчино, шумить гай,

Кого любиш — забувай!

2. — Нехай шумить ще й гуде,

Кого люблю — мій буде, мій буде.

Нехай шумить ще й гуде,

Кого люблю — мій буде!

3. — Ой дівчино, серце моє,

Чи підеш ти за мене, за мене?

Ой дівчино, серце моє,

Чи підеш ти за мене?

4. — Не піду я за тебе:

Нема хати у тебе, у тебе.

Не піду я за тебе,

Нема хати у тебе.

5. — Підем, серце, в чужую,

Поки свою збудую, збудую.

Підем, серце, в чужую,

Поки свою збудую.

6. — Постав хату з лободи,

А в чужую не веди, не веди.

Постав хату з лободи,

А в чужую не веди.

7. Чужа хата такая,

Як свекруха лихая, лихая.

Чужа хата такая,

Як свекруха лихая.

8. Хоч не лає, так бурчить,

А все ж вона не мовчить, не мовчить.

Хоч не лає, так бурчить,

А все ж вона не мовчить.

* * *

Ніч яка місячна

Ніч яка місячна

Ніч яка місячна, ясная, зоряна,

Видно, хоч голки збирай;

Вийди, коханая, працею зморена,

Хоч на хвилиночку в гай!

Сядем укупочці тут під калиною,

І над панами я пан!

Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею

Стелеться в полі туман.

Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,

Тепло - ні вітру, ні хмар;

Я пригорну тебе до свого серденька,

А воно палке, як жар.

Ти не лякайся, що білії ніженьки

Вмочиш в холодну росу;

Я ж тебе, вірная, аж до хатиноньки

Сам на руках однесу.

Ніч яка місячна, ясная, зоряна,

Видно, хоч голки збирай;

Вийди, коханая, працею зморена,

Хоч на хвилиночку в гай! Слова: Михайло Старицький

* * *

Дивлюсь я на небо

Слова: Михайло Петренко Музика: Василь Заремба

Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:

Чому я не сокіл, чому не літаю,

Чому мені, Боже, ти крилець не дав?

Я б землю покинув і в небо злітав.

Далеко за хмари, подальше од світу,

Шукать собі долі, на горе привіту

І ласки у зірок, у сонця просить,

У світлі їх яснім все горе втопить.

Бо долі ще змалку здаюсь я нелюбий,

Я наймит у неї, хлопцюга приблудний;

Чужий я у долі, чужий у людей:

Хіба ж хто кохає нерідних дітей?

Кохаюся з лихом, привіту не знаю

І гірко і марно свій вік коротаю,

І в горі спізнав я, що тільки одна -

Далекеє небо — моя сторона.

І на світі гірко, як стане ще гірше, -

Я очі на небо, мені веселіше!

Я в думках забуду, що я сирота,

І думка далеко, високо літа.

Коли б мені крилля, орлячі ті крилля,

Я б землю покинув і на новосілля

Орлом бистрокрилим у небо польнув

І в хмарах навіки от світу втонув!

* * *

ГУЦУЛКА КСЕНЮ

Роман САВИЦЬКИЙ

Темна нiчка гори вкрила,

Полонину всю залила,

А в нiй постать снiжно-бiла,

Гуцул Ксеню в нiй впiзнав.

Гуцулко Ксеню,

Я тобi на трембiтi

Лиш однiй в цiлiм свiтi

Розкажу про любов.

Пролетiло жарке лiто,

Гуцул iншу любить скрито,

А гуцулку синьооку

В нiч останню вiн проща.

Гуцулко Ксеню,

Я тобi на трембiтi

Лиш однiй в цiлiм свiтi

Розкажу про свiй жаль.

Черемошу грали хвилi,

Сумували очi синi,

Тiльки вiтер на соснинi

Сумну пiсню завивав.

Душа страждає,

Звук трембiти лунає,

А що серце кохає,

Бо гаряче, мов жар

* * *

Ой, летіли дикі гуси

Слова: Юрій Рибчинський, Музика: Ігор Поклад

Ой, летіли дикі гуси,

Ой, летіли у неділю дощову.

Впало пір’я на подвір’я,

Закотилось, як повір’я у траву.

Ой, летіли дикі гуси,

Ой, летіли дикі гуси через ліс.

Не кажи своїй подрузі,

Хто тобі корали зоряні приніс.

Як постука нічка темна

У віконце знов.

Не питай мене даремно

Про мою любов.

Ой, летіли в день осінній

Дикі гуси до самотньої верби.

Там де двоє - там весілля,

А де троє - перші ягоди журби.

Ой, летіли до світання

Дикі гуси через марево ночей.

Бережи своє кохання

Ти, дівчино, від корисливих очей.

Гей, летіли понад вечір

Дикі гуси через ліс і зелен гай.

Ти відкрий подрузі двері,

Але серце їй своє не відкривай.

* * *

Марічка

Слова: Михайло Ткач, Музика: Степан Сабадаш

В'ється, наче змійка,

Неспокійна річка,

Тулиться близенько

До підніжжя гір;

А на тому боці -

Там живе Марічка,

В хаті, що сховалась

У зелений бір.

Як із хати вийде,

На порозі стане,

Аж блищить красою

Щирочинь ріки,

А як усміхнеться,

Ще й спідлоба гляне:

"Хоч скачи у воду!" -

Кажуть парубки

Не питайте, хлопці,

Чом я одинокий

Берегом так пізно

Мовчазний ходжу?

Там, на тому боці,

Загубив я спокій,

А туди дороги

Я не нажоджу.

Та нехай сміється

Неспокійна річка,

Все одно на той бік

Я путі знайду.

Чуєш чи не чуєш,

Чарівна Марічко?

Я до твого серця

Кладук прокладу.

* * *

ЧЕРЕМШИНА

Микола ЮРІЙЧУК

Знов зозулі голос чути в лісі,

Ластівки гніздечко звили в стрісі,

А вівчар жене отару плаєм,

Тьохнув пісню соловей за гаєм.

Всюди буйно квітне черемшина,

Мов до шлюбу, вбралася калина.

Вівчаря в садочку,

В тихому куточку

Жде дівчина, жде.

Йшла вона в садок повз осокори,

Задивилась на високі гори.

Де з беріз спадають чисті роси,

Цвіт калини приколола в коси.

Всюди буйно квітне черемшина,

Мов до шлюбу, вбралася калина.

Вівчаря в садочку,

В тихому куточку

Жде дівчина, жде.

Вже за обрій сонечко сідає,

З полонини їй вівчар співає:

— Я прийду до тебе, як отару

З водопою зажену в кошару.

Всюди буйно квітне черемшина,

Мов до шлюбу, вбралася калина.

Вівчаря в садочку,

В тихому куточку

Жде дівчина, жде.

Ось і вечір, вівці біля броду

З Черемошу п'ють холодну воду.

У садочку вівчаря стрічає

Дівчинонька, що його кохає.

Всюди буйно квітне черемшина,

Мов до шлюбу, вбралася калина.

Вівчаря в садочку,

В тихому куточку

Жде дівчина, жде

* * *

ГАНДЗЯ

Денис БОНКОВСЬКИЙ

Чи є в св iт i молодиця,

Як та Гандзя б iлолиця?

Ой скажiте, добpi люди,

Що зi мною тепеp буде?

Гандзя душка, Гандзя любка,

Гандзя мила, як голубка,

Гандзя pибка, Гандзя птичка,

Гандзя — цяця молодичка!

Гандзю моя, Гандзю мила,

Чим ти мене напоїла:

Чи любистком, чи чаpами,

Чи солодкими словами?

Важка моя, гipка доля,

Знать, такая божа воля,

Щоб нiченьки я не спав,

За тобою пpопадав!

Чи я мало сходив свiту,

Чи я мало бачив цвiту,

Чом калина найкpаснiша,

Чому Гандзя наймилiша?

Як на мене щиpо гляне,

Сеpце моє, як цвiт, в'яне,

А як стане щебетати,

Сам не знаю, що дiяти!

Де ж ти, Гандзю, вpодилася,

Де ж ти чаpiв навчилася,

Що як глянеш ти очима,

То заплачу, як дитина!

Гандзю, сеpце-молодичко,

Яке ж твоє гаpне личко,

I губоньки, i оченьки,

I нiженьки, i pученьки!

Гандзю, котку, не цуpайся

Та на божу волю здайся,

Пpигоpнись до сеpця мого

Та не зважай нi на кого.

Коли ж така твоя воля,

Щоб ти мене не любила,

Лучче ж менi така доля,

Щоб злюбила мя могила!

* * *

ПІСНЯ ПРО РУШНИК

Андрій Малишко

Рідна мати моя, ти ночей не доспала,

Ти водила мене у поля край села,

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя дала.

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,

І зелені луги, й солов'їні гаї,

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі хороші твої.

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі хороші, блакитні твої.

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,

В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука, і вірна любов.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

* * *

Апрель ! Громче ! Ирина ! Звонче ! Леон ! В пляс !

Розпрягайте, хлопці, коні

Розпрягайте, хлопці, коні,

Та й лягайте спочивать,

А я піду в сад зелений,

В сад криниченьку копать.

Копав, копав криниченьку

У вишневому саду.

Чи не вийде дівчинонька

Рано-вранці по воду?

Вийшла, вийшла дівчинонька

В сад вишневий воду брать,

А за нею козаченько

Веде коня напувать.

Просив, просив відерочко –

Вона йому не дала,

Дарив, дарив їй колечко –

Вона його не взяла.

“Знаю, знаю, дівчинонько,

Чим я тебе розгнівив:

Що я вчора ізвечора

Із другою говорив.

Вона ростом невеличка,

Ще й літами молода,

Руса коса до пояса,

В косі стрічка голуба”.

* * *

Чоpнiї бpови, каpiї очi

Костянтин ДУМИТРАШКО

(народний варіант)

Чоpнiї бpови, каpiї очi,

Темнi, як нiчка, яснi, як день!

Ой, очi, очi, очi дiвочi,

Де ж ви навчились зводить людей?

Вас i немає, а ви мов тута,

Свiтите в душу як двi зоpi.

Чи в вас улита якась отpута,

Чи, може, спpавдi ви знахаpi?

Чоpнiї бpови — стpiчки шовковi,

Все б тiльки вами я любувавсь.

Каpiї очi, очi дiвочi,

Все б тiльки я дивився на вас.

Чоpнiї бpови, каpiї очi!

Стpашно дивитись пiдчас на вас:

Не будеш спати нi вдень, нi вночi,

Все будеш думать, очi, пpо вас

* * *

Несе Галя воду

Несе Галя воду, коромисло гнеться,

А за нею Йванко, як 1 барвінок, в'ється.

— Галю ж моя, Галю, дай води напиться,

Ти така хороша 2 — дай хоч подивиться!

— Вода у криниці, дістань та й напийся,

Як буду в садочку — прийди подивися. 3

— Прийшов у садочок, зозуля кувала,

А ти ж мене, Галю, та й не шанувала 4.

— Стелися барвінку, буду поливати,

Вернися, Іванку, буду шанувати.

— Скільки не стелився — ти не поливала,

Скільки не вертався — ти не шанувала.

2 Та й на тебе, Галю, — дай хоч подивиться!

3 Вода у ставочку, піди та й напийся

Вийди у садочок — вийди подивися.

4 — Скільки не виходив, тебе не бувало.

Мов барвінок вився, ти не поливала.

* * *

Взяв би я бандуpу

Михайло ПЕТРЕНКО

Взяв би я бандуpу

Та й загpав, що знав.

Чеpез ту бандуpу 1

Бандуpистом став.

А все чеpез очi…

Коли б я їх мав,

За тi каpi очi,

Душу я б вiддав.

Марусенько, люба, 2

Пожалiй мене, —

Вiзьми моє сеpце,

Дай менi своє.

Маруся не чує,

Серця не дає,

З іншими жартує —

Жалю завдає.

Де Кpим за гоpами,

Де сонечко сяє,

Там моя голубка

З жалю завмиpає.

Взяв би я бандуpу

Та й загpав, що знав.

Чеpез тiї очi

Бандуpистом став.

***

Інші відміни:

1 Чеpез ту дiвчину

2 Маpусино, сеpце,

* * *

Стоить гора высокая

(слова: Л.Глибов)

Стоить гора высокая

Попид горою гай, гай…

Зэленый гай, густэсенький,

Нэначе справди рай!

Пид гаем вьется риченька,

Як скло вода блешить,

Долыною зэленою

Кудысь вона бижыть.

Край берега, у затышку

Привьязани човны,

А три верби схилилися,

Мов журяться воны.

Шо пройде Красне литечко,

Повиють холода,

Осыплэтся их лыстячко

И понесэ вода…

Журюсь и я над ричкою,

Бижить вона, шумыть,

А в мэне биднэ сердэнько

И млие, и болыть.

Болыть воно та журыться,

Шо вэрнеться весна,

А молодисть не вэрнеться,

Не вэрнеться вона!

  

...тупо уставившись в весеннее, звезное московское небо, сильно (!!!) выпивший, но напряженно соблюдающий нормы приличия, с влажным от слез чуть придурковато-счастливо-мечтательным вглядом, в давних воспоминаниях о пребывании на Украине и мыслями о ... Доктор напевает себе под нос, с выражением, надеждой и верой:

Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:

Чому я не сокіл, чому не літаю,

Чому мені, Боже, ти крилець не дав?

Я б землю покинув і в небо злітав.

  

Доктор Леон, голубчик !

неужто так несбыточно , подарок себе любимому, викенд- билет, туда-обратно, ночной поезд МоскваКиев. А там c утречка прогуляться по солнечному Майдану, любуясь красотами. Киев не Москва, там все душевнее... Напоминаете мне коллегу из прошлого, примерный семьянин и пр., а вот как весна наступала, так глаза расфокусировались, переставал водить машину,,, тротуары полны девушек - персиков, зазЫвных по весеннему,,,опасно...

Что в этом дисгармоничного...a по возвращении и Москва тАкой сладкой покажется. Простите, что вот так, с непрошенным заездом в мечту, я ж в заботах о дыхании

  

Доктору/если он еще не уехал на Майдан /

""И не забывай о семье, как ячейке общества, нефть, юстиция и шоу-cтудия имеют гибкое звучание, а семья крепкое, потому всегда накормит ""___Это что у нас такое? Восходящий Уран в Раке в искомой карте? А Солнце - в Водолее..Так?

  

Я то пел о полетах еще выше !..

Хотя, полнолуние задевает точки в карте Украины, хорошо, если аура Доктора окажется сильнее и эффективнее грамотно отрежиссированных процессов, но резонанс его карты с картой страны удивителен ... Может скорую оказать лучше в августе ?..

  

Профессор, в чем нам на занятия приходить: в жёлтом или голубом? Нам отсюда плохо видно...

  

Cашенька , еду на встречу с клиентом, а мозги еще в ночи , извините, включусь вечером, пока не догоняю ...

Людмила , летаем по вертинкали !

  

Интересно наблюдат, как еще одна 8-ка (Cерд-ков), с его то картой и резонансами с другими участниками игры... влезает в историю с тем 8-ком... Ох, ребята...

Апрель, хоть голышем, но готовым к восприятию !